Степан Борисюк, вірші. 29.05.2012 р.
***
Поклич мене, поклич востаннє.
Не дай загаснуть полум'ю кохання,
Бо осінь руки вже кладе на плечі
І спопеляє листя в сивий вечір.
***
Спини мене, спини від тих безсонь
На перехресті вічності долонь.
Роки біжать... Прийди забутим сном
Допити келих із терпким вином.
***
Мить по вічності котиться
Яблуком грішним у ніч.
Спрагло у душу проситься,
Спадає з дівочих пліч...
***
Я лечу, лечу у зорепад
Пелюсткових мрій мого світання.
Серце зацвітає, наче сад,
Трепетне висновує кохання...
|