Степан Борисюк, вірші. 5.06.2012 р.
***
Спиваю грона роси —
Устами торкаюсь краси...
На грудях твоїх, як на листі,
Сльозинок сліди променисті.
***
О боле мій,
Втомивсь тобою снити.
Журбу б зігріти,
Бо тепер — зима,
Тебе ж — нема.
В душі згасають квіти.
О боле мій...
***
Нащо тобі, нащо мої слова?
Сльозою паморозь в мені сплива.
Устами, вітром чи дощем
Спали і спопели мене ущент.
***
На осонні кучерява берізка мріє.
І ліс удалині — у білому вбранні.
Цей білий світ! Дерева доброї надії
Так білокоре усміхаються мені.
|