Юрій Андросов, вірші. 4.12.2014 р.

Переклад із російської - Валерій Ставецький

***

Все відносне. В оксамиті ночі
Глухо мчить по рейках наш вагон,
Тільки лиш мої тривожні очі,
Тільки лиш мене обходить сон.

І лиш сонне чути відголосся –
Наш вагон хитається й дрижить, -
Щось комусь здійснити не вдалося,
А для когось день цей - тільки мить.

***

Так, правди влада незборима,
Її докори в серці кожен чує.
Вона, як смерть, не пройде мимо,
Від неї хитрість вас не порятує.

***

Горласті ще не пробудились півні,
І дня вчорашнього живі в уяві стежки.
Живий і я. Бурмочу вірші дивні,
З думок своїх сплітаючи мережки.

***

Зі світлим смутком відчуття іскриться
(Тікаю я, від дум сумних лечу),
Що скоро вже я ляжу під травицю —
Під ту, яку я поки що топчу.