Юрій Андросов, вірші. 30.10.2014 р.
Переклад із російської - Валерій Ставецький
***
Якщо серце моє - розтривожений пломінь
(Ви пробачте слова ці банальні),
То мій мозок гарячий - камінь жертовний,
Де я спалюю наше прощання.
***
Із денця пам'яті, мов сонце у краплині,
Сяйнув цей спогад, сплутав дні і дати..
Ніхто не знав про ту мою провину,
Чому ж я сліз не можу вгамувати?
***
Лиш в смертну годину у серці щось зробить
Забута провина моя перед тими,
З ким ділиш зазвичай і долю, і побут,
До кого ти звик, як до власної тіні.
|