Юрій Андросов, вірші. 13.11.2014 р.

Переклад із російської - Валерій Ставецький

Освідчення Танечці

Я кохаю тебе з обережністю,
З дуже ніжною теплотою
На світанні,
І тихим вечором,
І у полудень барвінковий.
Молоду твою душу кохаю,
Твою постать струнку і звабливу,
В снігопади густі кохаю
І у спеку, і в літню зливу.
І коли ти засмучена ходиш,
Як задума не сходить з лиця...
Від весни я кохаю й до осені -
Самовіддано і до кінця.

***

Такий, кохана я, людський талан
(Кажу тобі як чоловік дружині),
Що лиш сплетіння наших тіл — це стан,
Який з'єднає й душі неодмінно.

В складній життєвій круговерті
Не слід ховатися від смерті.
Така вже доля, далебі:
Ми смерть несемо у собі.