Понеділок, 21-10-2019, 09:14
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2011 » Листопад » 30 » Айстра Тетяна, вірш. 30.11.2011 р.
14:42
Айстра Тетяна, вірш. 30.11.2011 р.
Тетяна Айстра, вірш. 30.11.2011 р.
 
ЛЕГЕНДА ПРО ОМЕЛУ - "БАБИН ПРОКЛІН"
 
Розбійник-вітер вже дерева роздягнув.
На позолоту спокусився і на барви.
Та раптом бачите у кроні дивину –
Немов зелений кусень літа в небі хмарнім.
 
Немов гніздо - такий клубок у вишині,
Що не боїться ні вітрів, ні холоднечі.
Це омела. І пригадалася мені
Легенда давня і забутий теплий вечір.
 
І вже минулого торкаюсь наяву.
Бабусю знову я розпитую про диво.
Чом омелу "прокльоном бабиним" зовуть?
Чи це легенда чи бувальщина правдива?
 
- Давним-давно колись сім'я в селі жила:
Старий дід, баба і їх зведені дві доньки.
Була та баба хитра, заздрісна і зла.
Слова її були мов знахабнілі голки.
 
Щоб не зробила донька дідова - Не так!
А донька бабина не робить - все їй сходить.
Для баби ніж у серці - пісня на вустах,
І навіть посмішка у падчерки їй шкодить.
 
В неділю падчерка намисто дістає
Те, що від неньки їй дісталось в подарунок.
А баба зла підступні помисли снує
І кожен з них для доньки дідової трунок.
 
Це ж треба: падчерку вподобав єдинак!
Її дочку усі обходять стороною.
- Це винна в тому тільки падчерка одна,
Що хлопцям бабина дочка - як купа гною.
 
Лиш на улюбленицю бабину поглянь
Чи ненароком похвали її обнову,
І вже до матері та баба: "Сваню, свань,
Коли сватів чекати нам із добрим словом?"
 
Щоб насолити якось падчерці своїй,
Стара краде її улюблене намисто,
В отруті мочить, але вітер чудодій
Його чіпляє аж на яблуні безлистій.
 
- Отруйним стань! Свою хазяйку погуби! -
Намисто баба в злості далі проклинала.
Чи від прокльону, а чи Господь отак зробив:
З намистом трапилося диво небувале.
 
Вже намистинки - білі ягідки тепер
В клубку вічнозеленому у верховітті.
Посватали таки лише одну з сестер.
А бабина дочка в прокльонах - як у смітті.
 
І гризлись баба із дочкою - ніби пси,
Словами злісними труїли дні і ночі.
Не додалося їм ні щастя, ні краси,
І схожим голос їх ставав на крик сорочий.
 
Цю омелу "прокльоном бабиним" зовуть,
Хоча в зеленім листі є цілюща сила.
Ти її поглядом торкни і оживуть
Згадки, що в кошику несе легенда сива.
 
Легенда учить: не бажай нікому зла.
Чужа біда не принесе для тебе щастя.
Прокльони випалять в душі любов до тла
І душу знищать - ніби блискавка куляста.
 
Якщо повіриш - вбережеш себе від зла.
Легенда серцю випромінює сигнали.
Це все підтвердить легендарна омела,
Яку у нас "прокльоном бабиним" назвали.
Переглядів: 414 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Листопад 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz