Вівторок, 15-10-2019, 08:08
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5388
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2011 » Квітень » 27 » Айстра Тетяна, вірш. 27.04.2011 р.
13:38
Айстра Тетяна, вірш. 27.04.2011 р.
Тетяна Айстра, вірш. 27.04.2011 р.
 
ЛЕГЕНДА ПРО ЗЛАГОДУ І РОЗРИВ-ТРАВУ
 
Розрив-трава, не та, що в полі,
А та, що в думах пророста,
Мене хвилює мимоволі,
Думки до витоків верта.
 
Легенду згадую по слову
Про Злагоду й розрив-траву.
Події давні бачу знову
Перед очима наяву.
 
...Жив добрий князь, як лев, хоробрий
На наших землях в давнину.
Та сонце котиться за обрій,
І час життя його минув.
 
Якась хвороба невідступна
У князя сили відбира.
Прийшла з косою непідкупна,
З дітьми прощатися пора.
 
Синів і доньку батько кличе –
Їх матір поховав раніш.
Дочка, як чаєчка, кигиче,
Сини тримаються міцніш.
 
Дав дітям князь снопочок жита,
Поцілували хліб святий,
Їм заповів у дружбі жити
І рідну землю берегти.
 
Неподалік в густому лісі
Чаклун поганський мав кубло.
Із заздрощів на князя з'ївся,
В душі тримав на нього зло.
 
Щоб розорити землі княжі,
Узяв чаклун розрив-траву.
Шептав слова чаклунські, вражі:
- Тепер княженки заживуть!
 
Вчепилось в душі зілля кляте,
І спокій з них назавжди зник.
Була душа, немовби свято,
З тим зіллям стала як смітник.
 
Розрив-трава, як чорна хмара,
У душах прикрива любов.
В князівстві народилась чвара,
Княженкам тісно вже обом.
 
Вже й землю почали ділити -
Забули батьків заповіт.
Сестрою сліз потік пролито
За тих без батька кілька літ.
 
Чаклун втішався недаремно –
Перемагали сили зла.
Лила князівна сльози ревно,
Братів змирити не могла.
 
Молилась серцем - не вустами,
Щоб подолати сили зла.
Князівна Злагодою стала
І дивоквітом розцвіла.
 
Своїх братів вона змирила.
В князівстві все на лад пішло.
Але не зникла вража сила,
Не вивітрилось люте зло.
 
З тих пір і борються за душі
І Злагода, й розрив-трава.
Перемагає той, хто дужий –
Це вже давно відомо вам. 
 
Розрив-трава - поганське зілля
Для дум людських - гіркий дурман,
Шукає злагоди коріння
І рве його, немов бур’ян.
 
Розрив-трава, як чорні чари,
У думах нищить все добро,
Вона пускає гнів і чвари,
Вона роз’єднує народ.
 
Трава посварить з братом брата,
І батько піде від дітей.
Земля щаслива і багата
Лиш та, де злагода цвіте!
 
Коли в душі є справжня віра,
Здолаєш ти розрив-траву.
До брата йди з добром і миром,
Нехай надії розцвітуть.
 
Хай злагода в душі воскресне
І хай завжди в душі цвіте,
Хай для Вкраїни мирні весни
Покличуть літо золоте!
Переглядів: 476 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2019
Безкоштовний хостинг uCoz