Звичай розписувати писанки
Яйце здавалось би, просте,
Та в ньому вічна є ознака:
У писанкарстві розцвіте
Таємна мудрість древніх знаків.
Нехай священний оберіг
Стіну прикрасить в кожнім домі
У тих, хто звичай цей зберіг,
І в тих кому був невідомий.
Ю. Левандовський
Звичай розписувати писанки на Великдень виник ще в дохристиянські часи як атрибут весняних культових обрядів, пов'язаних з прославлянням весняного пробудження всього живого на землі. Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра. День весняного сонця, час пробудження матінки-землі, підготовки до польових робіт називався Великоднем. У цей день святкували перемогу світла над темрявою, життя над смертю, весни над зимою.
Народна творчість – невід'ємна складова частина матеріально-духовної культури України. Одним із виявів народної творчості, є яскраве, сповнене самобутності мистецтво, на основі якого сформувались традиційні художні ремесла та промисли. Серед них унікальним явищем є мініатюрний живопис на поверхні пташиного яйця.
Сьогодні писанка є частиною великоднього свята Христового Воскресіння. На кожній писанці ми бачимо умовні знаки-символи. Писанкова символіка не є однаковою для всіх українських земель. У різних місцевостях трактування кольору та символу могло зазнати впливу інших культур, стилів, елементів інших видів мистецтва.
Народна українська орнаментика, що створена багатьма поколіннями – це образотворча абетка у вигляді символічних зображень, за допомогою яких ми читаємо історію давніх віків. У ній відображено певний стан культури, зафіксовані певні творчі прийоми, методи, взірці, з яких митець-сучасник може багато запозичити, збагатитись ними, творчо використати у процесі створення сучасних зразків декоративно-ужиткового мистецтва. Більшість орнаментів, які дійшли до нас, безперечно, дуже давнього походження, це знаки спілкування наших пращурів з природою, всесвітом, з тим духовним началом, яке керує усім.
Багато віків потрібно було для того, щоб виникли сучасні писанкові витвори мистецтва. Значення давніх символів гармонійно переплітаються з новими сучасним декоративними формами, помітно розширюється колористична гама, з'являється креслярська точність в побудові елементів. На перший план висуваються нові завдання: досконалість виконання, вишуканість орнаменту, індивідуальний почерк – вони стають основними критеріями мистецької вартості.
В давньому мистецтві писанкарства живе незнищенність людського духу, і саме тому воно хвилює нас сьогодні. Висока духовність, небуденний талант, природний розум нашого народу, можливо, найбільше розкрились в писанкарстві. Маленьке яйце ховає в собі велике мистецтво! Традиція розпису яєць дуже давня, відома багатьом народам світу, але на Україні вона найдовше збереглася, прижилася і розцвіла справжніми самобутніми шедеврами.
Марія БУЛЮК,
викладач школи мистецтв.
Писанки, Булюк Марія Олександрівна
|
