Олександр Вольський, вірші. 20.03.2012 р.
***
Є у нас і незалежність,
Є правда і воля,
А тим часом живе собі,
Як і жила, сваволя.
Живе собі, поживає
В достатку при владі,
І нахабно дає дулі
Народу, громаді.
1997 р.
***
Круті люди тепер стали,
Їм хоч у вічі воду лий,
Бий їх під ребра,
Бий по морді,
Лиш по кишені їх не бий.
Буде село наше жити
То й буде майбутнє,
А воно вмира поволі,
- Майбутнє відсутнє.
Соловей і Горобець
Соловей, звичайно, - найкращий співець,
Не вміє, скажімо, того горобець,
Не вміє так славно співать, щебетать,
Але як він вміє весну зустрічать!
На полях ще сніг усюди лежить,
А навколо радість, аж у вухах лящить.
Почули горобчики подихи весни,
А разом із ними радіємо й ми.
Поспіва соловейко та десь полетить,
Туди, де тепліше, де легше прожить,
А сірий горобчик із нами весь рік,
І в холод і в спеку завжди чуєм цвірінь,
Та найбільше те дивує мене,
Що сірий горобчик в клітці не живе.
Така мала пташина незавидна на вроду,
А так любить волю, так любить свободу!
1988 р.
|