Тетяна Айстра
Тетяна Айстра – літературний псевдонім Тетяни Петрівни Антонюк, педагога за професією, яка проживає в с. Морозовичі. Працювала в місцевій школі. Автор книги „Легенди рідного краю” (Нововолинськ, видавництво „Мінотавр”, 2004 р.).
Легенда про конвалії…
Вступила у хащі зима білосніжна,
Сонний ліс вже колише весну.
Білі квіти конвалій видзвонюють ніжно,
Розбудивши легенду від сну.
Не було у конвалій ні ягід, ні квітів,
Непомітна в похмурі дні.
Вона в сонця грайливому світлі
Народила легенду мені.
Як Ісуса Христа розп’яли безневинно,
Навіть трави скорбили в ті дні…
Мати йшла у сльозах від розп’ятого Сина
Лист конвалій горнувся до ніг.
Як могли, утішали Пречисту листочки
В найжорстокіший день у житті.
І з’явились в конвалії квіти-дзвіночки –
Ці застиглі сльозини святі.
Сльози Божої Матері цвітом конвалій
Проросли, і скорботні, й сумні,
І краплинами Божої крові ставали
Ягідки їх кругом по землі.
Час, мов книгу, гортає і зими, і весни
Ще конвалія нині жива.
Коли стрінете в лісі ці квіти чудесні,
Пригадайте легенди слова.
Дав Господь нам ці квіти на радість і ліки,
Та для всього є міра, межа.
Щоб не зникли ці квіти зі світу навіки -
Хай до них не підходить хижак!
Той, хто чує у квітах лиш дзенькіт монети
І не має в душі співчуття,
Якби міг, їх зібрав з усієї планети,
Щоб собі збагатити життя.
Просить давня легенда любові до квітів,
Щоб від людства відвести біду.
Щоб дзвіночки конвалій всміхались блакиті -
Посадіть їх в своєму саду.
11.09.2010
|