Микола Терен, вірш. 23.03.2012 р.
Роздуми – 2
Зірка і мавка –
Небесна і казкова,
А суть одна –
Любов земна.
У небесному зоряному сяйві
Я свою зірку знайшов,
Ім’я казкової мавки їй дав.
Щоб вона не тільки світила,
Щоб її проміння гріло серце,
Звеселяло душу, плекало любов.
Коли настає день – зіроньки не видно,
Та вона живе і пломеніє.
До її так просто не добратись -
Хіба, що думкою до неї
Можна наблизитись на мить.
А коли знову настачає вечір, ніч
І я всім серцем лину до неї,
Щоб ласкаво обійняти, ніжно поцілувати.
Зіронька, ти моя мила,
Це щастя, що я тебе знайшов.
Ти заполонила моє серце, душу
І тобі блаженний час прийшов.
Для єднання думок, сердець
Так мало часу є.
А хочеться ніжності, відчуття трепету
Не на день, не на два, а повік.
Грудень, 2007 рік.
|