Валерій Ставецький, переклад віршів. 1.05.2014 р.
Вірш Юрія Андросова
Довгождана
Над землею зоря займалась
У своїй непідкупній красі,
А ти від кохання сіяла,
Як сонце в ранковій росі.
Таку не придумати казку,
З такою не рівня весна.
Землі чарівна ти окрасо,
Як хвиль морських ніжність сама.
Ось про це би писати й писати,
Та рядок обірветься зненацька,
Треба б муками серця сказати,
А йому на заваді... крапка!
І все ж, довгождана, здрастуй!
Знайшов я тебе врешті-решт.
Володарко серця і щастя!
Кохання - усьому вінець.
Бери ж моє серце в долоні,
Як факелом ясним, світи!
Щоб щастя крилатії коні
В дорозі тебе берегли.
Коли ж то стрімчаста дорога
І надто круті віражі,
Мов скарб найдобрішого Бога,
Ти серце моє бережи!
Ось про це би писати й писати,
Та рядок обірветься зненацька,
Треба б муками серця сказати,
А йому на заваді... крапка!
|