СЛОВО ПРО КНИГУ
Книги – кораблі думок, що мандрують у часі і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
Ф. Бекон
Чудова традиція святкування Дня книги народилась у Каталонії, де 23 квітня – у День Святого Георга – традиційно дарували троянду за кожну куплену книгу. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким. Однак серйознішою причиною для вибору цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, В. Набоков, Г. Тютюнник, В. Земляк, О. Гаврилюк, В. Кухта, А. Курков.
У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. День книги і авторського права святкують у 190 країнах світу. Ті, хто читає, і ті, хто пише, видає та продає книжкову продукцію, складають програми заходів, які свідчать про їхню любов до книги.
Відбуваються зустрічі з авторами, читання уривків з улюблених книг, різноманітні конкурси, захисти друкованого слова, розповсюдження книг і т. п. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і безоплатно роздають його відвідувачам книжкових магазинів.
Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається всесвітня столиця книги. Такими вже були Амстердам, Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турін і Богота. У 2009 р. естафету прийняв Бейрут.
До складу відбіркового комітету входять представники Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації книгопродавців, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ ЮНЕСКО.
Історія книги тісно пов'язана зі створенням і розвитком писемності. Як матеріал для письма у різний час використовували керамічні пластини, сувої папірусу. З ІІ-го тис. до н. е. набуває поширення книга у вигляді кодексу скріплених аркушів пергаменту. Основним матеріалом у Європі з ХІІІ ст. стає папір.
Вже кілька тисячоліть в центрі уваги людських поколінь є Біблія – Книга Книг. Це стародавня збірка різних за формою і змістом релігійних та світських творів, які писалися від VIII століття до нашої ери по ІІ століття нашої ери.
В Україні рукописні книги з'явились у часи Київської Русі із запровадженням християнства. Князь Ярослав Мудрий у першій половині ХІ ст. заснував при Софіївському соборі майстерню для переписування книг, забезпечену великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідти вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: «Остромирове Євангеліє» (1056-1057), Ізборники Святослава (1073-1076).
Важливими осередками книгописання були також Новгород, Чернігів, Володимир, Холм. У XIV-XVI ст. в Україні створено визначні пам'ятки писемності – Київський псалтир, Пересопницьке Євангеліє, Крехівський апостол.
З другої половини XVII ст. в Україні поступово набирає поширення книгодрукування. Вже понад 35 років на території Києво-Печерської лаври діє Музей книги і друкарства України. У його колекції – зібрання книг кирилівського і латинського шрифтів, виданих в Україні у XVI-XVIII ст. (близько 700 кириличних стародруків), рідкісні іноземні видання.
Унікальними перлинами музейної колекції є перша українська друкована книга – львівське видання Івана Федорова «Апостол» 1574 р., головна праця першодрукаря «Острозька Біблія» 1580-1581 рр. (два примірники), перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою, прижиттєві твори видатних діячів української культури XVII ст. Лазаря Барановича, Йоаникія Галятовського, Памви Беринди, Інокентія Гізеля, Петра Могили. Особливе місце серед цінних товстих книг великого формату займає «Патерик Печерський», уперше виданий церковнослов'янською мовою друкарнею Києво-Печерської лаври з благословення її архімандрита Інокентія Гізеля. Книгу занесено до світових каталогів особливо цінних і рідкісних видань. У колекції музею зберігаються два примірники цього вітчизняного бібліографічного шедевру.
Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. За даними книжкової палати України, у 2008 р. в нашій країні випускалося 1,2 книги на одну особу, а в 2009 р. цей показник знизився до однієї книги, що не задовольняє потреби суспільства, є дуже низьким порівняно з іншими країнами світу.
Недостатня кількість вітчизняних друкованих видань негативно впливає на мовно-культурне середовище держави. Саме це створило умови для заповнення вітчизняного книжкового ринку російськомовними виданнями більше, ніж на дев'яносто відсотків.
Невирішеною залишається і проблема розбудови вітчизняної книготорговельної мережі.
Національною телекомпанією України започатковано телепрограму «Книга.ua», у якій подається інформація про нові книги, висвітлюється стан вітчизняної літературно-книжкової справи. Впроваджені екскурсійно-туристичні маршрути, пов'язані з життям та творчістю українських митців. Приділяється увага популяризації української книжки, в тому числі й дитячої.
ВИСЛОВИ ПРО КНИГУ
Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван Франко
… повинен я
духовне насіння розсівати
по світі і всім роздавати
належну їм духовну поживу.
Іван Федоров
Мої книги – вода; книги великих геніїв – вино. Воду п'є кожний.
Марк Твен
Книги – це друзі безпристрасні, але вірні.
Олександр Гюго
Дія людини миттєва і одна. Дія книги множинна і повсюдна.
Олександр Пушкін
Знання – сонце, книга – вікно.
Народне прислів'я
Традиційна книга не приречена на вимирання. На сьогодні актуальною є проблема становлення і введення в загальне користування електронної книги.
Марія РЯБЧЕНЮК
|
