Ірина Приступа, вірші. 12.01.2012 р.
***
Поводьтесь обережніше з бажаннями!
Кортить комусь у душу зазирнути?
Якщо наважились на запитання ви -
Сміливість майте відповідь почути.
Щоб потім не було причин сердитися,
Запам’ятайте і прийміть на віру:
У грі важливо вчасно зупинитися,
І в щасті також треба знати міру.
Ти кажеш, я повинна бути сильною?
А де, скажи, тих сил мені узяти
Забути все і стати врешті вільною,
Не мріяти тобою, не страждати.
Де взяти сил мені тебе пробачити
І глибоко образи не таїти?
Де взяти сил не плакати за втраченим,
Де взяти сили не тобою жити?
Про що б не шепотілися за спиною,
Я витримаю й цю важку рутину.
Ти кажеш, я повинна бути сильною?
Я сильна ВЖЕ. І в тім ТВОЯ провина!
***
Колись мене ти будеш віддано любити
(Уже приборкавши своє пихате его).
Ти будеш мною просто дихати і жити,
Моє ім’я для тебе стане оберегом.
Мій голос буде, наче музика для тебе,
Мій подих - запахом цілющої живиці.
Я завжди буду твоїм сонцем, твоїм небом,
До мене йтимеш ти, як спраглий до криниці.
Від мого дотику ти будеш пломеніти,
Бажанням будеш лиш від погляду згорати.
Колись мене ти будеш віддано любити,
Кохати пристрасно, безтямно ревнувати...
Без мене мить тобі здаватиметься роком,
Мене шукатимеш, як втрачену надію,
І серед натовпу ти будеш одиноким,
Бо я теплом своїм тебе вже не зігрію.
|