Анатолій Поліщук, вірші. 7.08.2013 р.
Не забуду
Я не забуду дім батьків,
Садок з червоними вишнями.
Крізь сивину моїх років
Я руки відчуваю мами.
Оте тепло її долонь
І стукіт швейної машинки,
Яскравий у печі вогонь
І запах печеної шинки.
Казки бабусі перед сном
Смачні вареники з чорницею,
Як пасли гусей за селом,
Як гралися з рудою кицею.
І батька руку справедливу,
Тверду, кремезну й дуже сильну,
І посмішку його щасливу.
Гуляння босим в літню зливу.
Я не забуду дім батьків...
Проходжу вуличкою тихо,
Там клен пожовклий шелестів
І двір дзвенів дитячим сміхом.
П’ять хвилин після дзвінка
Дзвінок будильника - пора...
Ковточок сну і кави...
По радіо чужі слова,
Сюжет новин цікавий.
Ранковий шум... Машини...
Спросоння перший рух...
Освітлені вітрини,
Старого міста дух...
Туман з краплинами роси,
Останні зорі ночі,
До праці лічені часи...
Охочі й неохочі...
Посеред них і я один,
Загублений в тумані...
Дзвінок гучний - вже нуль хвилин,
А я ще на дивані...
|