Анатолій Поліщук, вірші. 6.08.2014 р.

Злива

Немовби нежить надворі:
Вітер чмихає в пориві
І хмари супляться вгорі,
Місто - у чеканні зливи.

Скиглить пил зловісно-сірий,
Біжить по вулиці мерщій.
Вітер лист червоношкірий
У вир заманює стрімкий.

Ось перші крапельки дощу
Горошком криють весь асфальт.
Із неба пущено сльозу...
І стеля хмари, як базальт.

Охопили жаль і смуток,
По парасольці - дріб гучний.
Голові знайшов закуток,
А для тіла - дощ рясний.

25.05.2013 р.

Із добром

Узимку
Птахи наважились співати,
Воздавши Богові хвалу.
Дістатись важко до зерняти,
Калину скубають смачну.
Надвір
Дівчатка вибігли із хати,
Пшона насипали кругом.
Про птахів взимку треба дбати.
Та й завжди жити із добром.

03.02.2013 р.