Анатолій Поліщук, вірші. 30.04.2014 р.

Господи!

Господи! Даруєш сонце, й ранок,
І спів пташини весняний,
Молитвою очищуєш серпанок –
Туман духовний, затяжний.

Господи! У Тебе море світла
І плями жодної від тьми.
А Твоя приваблива палітра
Земні прикрашує світи.

Господи! Любове неосяжна,
Перлина, чаша золота!
Творця Премудрість недосяжна,
Хлібина та ковток вина.

Господи! Терпіння безграничне,
Житнице великого добра!
Воскресіння праведне, величне,
Гонитель темряви та зла.

Господи! Молитва невимовна,
Відкриті віри небеса,
Стежина вірності коштовна –
Тобою живиться душа.

21.04.2013 р.

Гріховний букет

На шляху до Бога-Світла
Перепона - завжди гріх:
Оковитої півлітра,
Цигарок ядучий міх.

Залицяння до заміжніх,
Та й думки завжди про них.
Грабування всіх приїжджих –
І багатих, і простих.

Ще слова в житті брехливі,
Звинувачення, наклеп.
Дні в скорботі полохливі
І веселощів вертеп.

Фанатичний хід до віри,
«Непорочність» власних слів,
Показ знахабнілий сили,
Ненависть, гординя, гнів.

Це букет із сотні «квітів»,
І томиться ним душа.
Все б це викинуть на сміття,
Жити чесно, без гріха.

26.06.2013 р.