Анатолій Поліщук, вірші. 15.10.2014 р.

Причастилося

Чи то кров'ю вкрито поле?
Чи з небес зірки зійшли?
Серце билося. О доле,
Хто ж насіяв ці квітки?

Маки пурпуром налиті.
Десь ромашка в білизні.
Синню неба Богом вмиті,
Є волошки голубі.

І колише квіти вітер,
Переливи та вогні.
Я сльозу від щастя витер,
Поклонився вмить землі.

Поле щастя чи печалі?
Таки радісна душа.
Спочивають тут повсталі?
Ні, розлито жбан вина.

Причастив Господь земельку,
Маків виросли вогні.
Увірвав краси я жменьку,
Причастилося й мені.

10.06.2013 р.

Ромашка польова

Зустрів ромашку польову
В шовковій біленькій сукенці.
Голівку світлу, золоту
Святій землі схилила, неньці

В подяці вічній за весну,
За чисту крапельку водиці,
За Україну, за красу,
За спів весняний синьо-птиці.

Вона єдина про любов
Усе-геть знає на цім світі,
Тому до неї я й прийшов,
Бо почуття мої розмиті.

Вона прекрасна... Не зірвав
Пелюстки сніжні для гадання,
Любов ромашки упіймав
І милої відчув кохання.

03.03.2013 р.