Олександр Каліщук, вірші. 24.01.2013 р.
***
Ми всі радіємо красі,
На жаль, красиві в пас не всі,
Та щиро мушу я признати:
Добру краси не позичати.
***
Минуле вже пройшло,
Про нього ми забудьмо,
Почнім усе з нуля,
З добром спішім в майбутнє.
***
Не жалій за тим,
Що інтим ти віддав.
Легше ж буде йти
Шляхом, що ти обрав.
***
Як серце квіткою добра розквітло
Й любов хлюпоче з нього через край,
Ідім шляхом, де рівно і де світло,
Щоб не розхлюпать по дорозі в рай.
***
Що є сильніш любові?
Любов - це Божа сила!..
Господь промовив Слово,
Від нас чекає діла!
***
Вагу носім у серці
Завжди напоготові.
Чим щось сказать, найперше
Нам зважить треба слово.
***
Можна дерево зрубати.
Можна гору перетнути.
Лиш не можна лицемірством
Божу волю обманути.
***
Заздрість - здоров'ю не мати,
Підлість не викличе сміх.
Зла навіть в думці бажати –
Те ж, що і скоєний гріх.
***
Бажати іншим зла - негоже,
Лише добро в душі носім.
Творім добро окремо кожен –
Від того виграють усі.
***
Не лежи, вставай, берись за діло.
Пізнавай, працюй, твори, пиши.
Лінощі не тільки шкодять тілу –
В першу чергу - це іржа душі.
***
Не завжди в житті нас гріли радість і любов,
Кожному ятрили душу прикрощі і горе.
Не копаймося ж в пилюці дня, що вже пройшов,
Новий день освітить нам уже нові простори.
***
Все ж доля шанс мені дала,
Що я піднявсь на два крила,
Ще й в руки меч мені дала,
Щоб я боровсь супроти зла.
***
Хто увись старається
Думкою летіти,
Тому світ всміхається
Й сонце завжди світить.
***
Ми не відчуваємо
Ані трохи цього,
Що живемо в Богові,
І живемо Богом.
***
Хто зустрінеться із нами,
Коли прийде смертний час?
Зустріч з нашими ділами
Неминуче жде на нас.
***
Смерть ніколи не чекає,
Чи зробив ти все, чи ні.
Тож і сенсу нам немає
Марнотратко тринькать дні.
***
Ми повинні працювати
І любити свою працю,
Бо такий, що не працює
І живе трудом чужим,
Дні свої на зле марнує
І покине світ ні з чим.
***
I зверху, і знизу, і з усіх сторін
Без серця розум - просто пустодзвін.
***
Усім нам здається, що ми є безсилі,
Що ми, мов піщинки, нікчемні й малі,
Бо сили природи пас так підкорили.
І нас огортають тривоги й жалі.
Насправді ж усі ми сильніші від вітру,
Величніші зір, що у небі горять.
Усі ж бо ми знаєм, що дуту ми маєм,
А з нею усе ми на світі здолаєм,
Бо в душах Господня живе благодать.
***
Хто говорить правду,
Той брехать не вміє.
Зла той уникає,
Хто добро лиш сіє.
***
За любов у серці
Чи ж кого осудять?
Якщо совість чиста,
Чим її забрудять?
***
Той живе липі з Богом,
Хто у Нього вірить.
Той в словах правдивий,
Хто не лицемірить.
***
У кожного своя доля,
Своя осінь і весна.
У кожного своя правда,
Але ж Істина - одна!
***
Поетів, письменників - ой як багато,
Що пишуть об'ємні романи й вірші.
Важливо ж не скільки, а що (!) написати
І користь яку принесемо душі.
***
Бажання - це окови для духу і для тіла.
Бажання - це і крила для тіла і душі.
Тож рвім оці окови, здіймаймося на крилах
І там під піднебессям до берега спішім.
***
Як в грозу без блискавиці
Грому не буває,
Так у всьому с причина:
Чим і як живе людина
І за що страждає.
***
Не шкодуймо втрачених хвилин
Для служіння й допомоги ближньому.
Повернутись з зоряних глибин
Ці хвилини можуть днями й тижнями.
Не шкодуймо людям добрих слів,
Щоб серця зігріти їм порадою.
У житті багато буде днів,
Коли люди чимсь і нас порадують.
Не шкодуймо сил і доброти,
Щоб подати людям, допомогу.
Хтось і нам поможе донести
Той тягар, що ми взяли в дорогу.
***
Залишишся один, то ні з ким говорити,
Лягаєш і встаєш - ти теж цілком один.
Вечерю чи обід нема з ким розділити,
Журитись з ким нема, нема з ким порадіти -
Подивишся навкруг - нікого! Ти один...
Поглянеш у вікно - нікого не діждешся,
Не відчиня дверей до хати вже ніхто.
І так проходять дні. Пройдуть отак і решта.
У хаті ти один... Кричи, волай: «О де ж ти?»
- Я тут! Стрічай мене!» - не скаже вже ніхто...
Вже діти - по світах, онуки то ще й далі.
Та й нащо ти вже їм? У них своє життя.
І ти лише один лишився у печалі,
А роки вже пройшли. Нема їм вороття...
***
Добрим людям нелегко живеться,
Бо на добрих тримається світ...
Це добро в них любов'ю зоветься,
Спонука їхні дуті в політ.
Хоч любов чоловіка і жінки
Називають любов'ю у нас,
Але це липі маленькі піщинки...
Збережімо ж любов, мов жаринки,
Щоб вогонь доброти не погас
Й зігрівав все живе до зернинки,
Все, що створене Богом в свій час.
***
Не завжди слухай всі поради,
Але прислухуйся до них.
Збирай, мов перли, зерна правди
І засівай з любов'ю їх.
***
Нечистий любить липі брехню
Й живе поміж людей брехливих,
Тож уникаймо, як вогню,
Усіх - душею юродивих.
***
Працюй, гори, добро твори,
Не жди миттєву нагороду.
Втішайсь лиш тим, що ти колись
Згориш, мов свічка, для народу.
За приклад май завжди Христа,
Який трудивсь не ради зиску,
Та Його вчення все зроста,
Й ростиме до скінчення віку.
|