Каліщук Олександр, пісня. 25.01.2012 р.
Устань, Тарасе, із могили,
Зійди з Чернечої гори,
Поглянь на рідну Україну,
З її людьми поговори.
Нехай розкажуть про ті муки,
Що наш народ перетерпів.
[Кати, неначе чорні круки, (2)
Знущались з нас, як хто хотів.] 2
Тепер Вкраїна незалежна,
Хоч бідна й зболена від ран.
І ти, Тарасе, допоміг нам
Людей скликати на майдан.
Ми чули поруч твої кроки
І серце гріли нам слова:
[„Реве та стогне Дніпр широкий, (2)
Сердитий вітер завива".] 2
|