Каліщук Олександр, пісня. 19.09.2012 р.
Коли і в храму голос розтривожений
І аж хрести болять від суєти,
Народе мій, так тяжко обезбожений,
Як в царство духу трудно тобі йти.
Як тяжко віднайти все, що загублене,
Розтоптане як тяжко воскресить...
[Чи ж довго ще рабами жити будемо
Й колишній гріх не прощений носить?] 2
Століттям із задавненими драмами,
Закинутим у космос протиріч,
Із думами - зачиненими брамами
І тугою глибокою, як ніч,
Все ждеш чогось... Шукаєш слова втішного,
Все виглядаєш з марева спокус:
[Де ж той Месія, що за тебе грішного
Прийняв би смертну муку, як Ісус?] 2
Вже стільки жертв, а де ж твоя вікторія?
Вже стільки мук, а ти - у клітці птах.
Через Голгофу - вся твоя історія
І всі твої пророки - на хрестах.
Бринить печаль над юними суцвіттями,
Стікає вік у сиві полини.
[Нема Месії... Тільки над століттями,
Немов прокляття, чується: „Розпни!"] 2
|