Олександр Каліщук, пісні. 1.11.2010 р.
Моя Україна і древня, і нова,
Сумна чи весела, ти люба мені.
Милуюся цвітом твоїм калиновим,
Чарують мене солов'їні пісні.
За мову, за пісню дзвінку
Й любов до Вкраїни палку
[Нас гнули й ламали,
Та все ж ми співали
Пісні матерів сповитку.] 2
Нас є по чужинах, Сибірах, Чікаго
І скрізь, де багата і щедра земля.
Лиш пісня єдина втамовує спрагу
І там, на чужині, серця звеселя.
Вона на чужих берегах,
Мов вічний чумацький той шлях,
[Щоб прісно і нині
Не всохло коріння,
Не згасла любов у серцях.] 2
Не вмре наша пісня, не вмре наша мова,
Не вмре Україна, віками їй жить,
Допоки гуляє ще хвиля Дніпрова,
Допоки, мов скеля, град-Київ стоїть.
Тож хай наша пісня луна,
Допоки буяє весна,
[Допоки живемо,
Ми з піснею йдемо,
Черпаємо сил з її дна.] 2
[Одна в нас родина,
Від батька до сина
Нас пісня ріднить і єдна.] третій раз
| 
