П`ятниця, 29-03-2024, 17:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Мистецтво Нововолинська

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 5477
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу

Головна » 2010 » Грудень » 5 » Дадак Галина, вірші. 5.12.2010 р.
15:10
Дадак Галина, вірші. 5.12.2010 р.
Галина Дадак, вірші. 5.12.2010 р.
 
Спогади
 
Шумлять столітнії дуби,
Квітнуть квіти й луки,
Літа не вернути молоді –
Лишаються лиш згадки й муки.
 
Підемо в поле та жита,
Волошок, маків назбираєм,
Потім сплетем вінок
Та молодість згадаєм.
 
У гості старість забреде,
Сядемо із нею.
Згадаєм, що все пройшло,
Що залишилось за межею.
 
Надії всі свої зберем
В один сухий гербарій,
Тільки серце молоде
Заплаче щемко з жалем.
 
Клен
 
Клен стоїть в задумі вересневій,
Багряне листя падає у низ.
Колись яскравий та зелений –
Тепер із віт злітає лист.
 
Так в дитинстві буває,
Коли ще молодість та сила є,
Непомітно старість наступає,
Життя пройде, як з клена листя опаде.
 
Зимова казка
 
Тихо падав сніг лапатий
Землю в шати одягнув,
Задрімали ліс і поле,
Став під кригою заснув.
 
Сніжинки легко й пружно
Вниз кружляють і летять,
Та у місячному сяйві
Дивним світлом мерехтять.
 
На вікні мороз малюнки
Цілу нічку малював.
Неповторний і чарівний
Світ казковий оживав.
 
Зоряний дощ
 
Дощ змочив усі стежки,
Де з тобою ми ходили,
Навіть трави на землі
Роси зоряні накрили.
 
А дерева, як стіна,
Похилилися над нами.
Тільки місяць угорі
Нам сміється вечорами.
Переглядів: 674 | Додав: Send | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту

Copyright Tamada © 2010-2024
Безкоштовний хостинг uCoz